Після резонансної спільної заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та українського президента Володимира Зеленського щодо планів з обмеження виїзду чоловіків призовного віку з України, ситуацію прокоментували юристи, які спеціалізуються зокрема на міжнародному праві.
На переконання знавців права, примусово депортовані можуть бути ті особи, які порушили закон тієї країни, в якій вони перебувають або скоїли кримінальний злочин в іншій.
«Всі громадяни, які перебувають за кордоном на законних підставах, котрі мають або тимчасовий захист, або інші підстави — їх не депортують. Але питання можуть виникнути, якщо в Україні буде ухвалено законодавство про те, що військовозобов’язані особи, які перебувають за кордоном, повинні повернутись до визначеної дати, а якщо не повернуться, то це буде вважатись кримінальним злочином. Потім, якщо скоєння такого злочину буде встановлено і буде зроблено запит на екстрадицію конкретної особи, то конкретну людину буде можливо повернути. Але технічно це дуже складно, тому як по відношенню до кожного військовозобов’язаного повинні провести процедуру», — висловлює свою думку в коментарі для ТСН.ua адвокат, заступник голови комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України Сергій Старенький.
За словами Старенького, при всьому цьому може бути впроваджений інший механізм: «Німеччина згідно певної угоди з Україною припинить надання захисту для військовозобов’язаних українців. Це може звестись до того, що така людина зможе законно перебувати у Німеччині лише 90 днів, як турист».
Своєю чергою, окремі українці, які мешкають у Німеччині, розповіли ТСН.ua, що, на їхню думку, юридично депортація напевно можлива у разі укладання угоди між Україною та Німеччиною та наявністю рекомендацій від ЄС. На думку українців, які мешкають у Німеччині, поки такі угоди відсутні, то і, відповідно, депортація військовозобов’язаних буде розцінена як порушення прав людини.
Адвокат Сергій Старенький зауважує, що Німеччина вважається однією з найбюрократичніших країн, тому навряд чи німці підуть на такий крок без низки угод та узгоджень.
«Якщо у певного громадянина добігають до завершення підстави перебування у Німеччині, то йому про це повідомлять заздалегідь», — уточнює він.
Чи можуть зробити більш жорсткі умови в’їзду чоловікам
«Це може розцінюватися як дискримінація. Крім того, це не допускається згідно норм з прав людини. Але може бути неформальна вказівка, інструкція щодо наявності більшого переліку документів для отримання захисту. У Німеччині бюрократичні підходи посилені», — висловлює свою думку адвокат.
До цього Старенький додає, що на його думку, питання повернення військовозобов’язаних піднімає в даному випадку не Німеччина, а Україна.
«Дійсно, багато чоловіків перебувають за кордоном. Йдеться і про тих, хто виїхав нібито тимчасово. Є такі, хто проігнорував вимогу оновити військово-облікові дані. Тому Україна шукає шляхи повернення, думає, як повернути цих людей», — резюмував Старенький.
Нагадаємо, раніше повідомлялось про те, що у ФРН підрахували кількість українців. На тлі дискусій про повернення військовозобов’язаних Німеччина надала офіційну статистику щодо українських чоловіків.