Заява Володимира Зеленського про зростання загроз з боку Білорусі прозвучала після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За даними української розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій. Президент Зеленський доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищатися.
«Характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок», — додав Зеленський.
Наприкінці березня, за результатами доповіді керівника ГУР Олега Іващенка, український президент також повідомляв, що Росія планує розгортання чотирьох наземних станцій управління безпілотниками дальньої дії на території Білорусі. Днями керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко підтвердив, що Росія готує Білорусь до можливої ескалації, проте «тут і зараз вторгнення не буде». Так, за його словами, провокації в прикордонні теоретично можливі, але це стане помилкою Лукашенка. Власне самому білоруському диктатору у понеділок, 20 квітня, вже примарився напад з боку Польщі, країн Балтії та України, який йому з Путіним буцімто доведеться відбивати.
Що ж насправді відбувається на північних українських рубежах? Чи дійсно є повторна загроза з боку Білорусі? ТСН.ua розбирався.
Тилова військова база Росії: ударного угруповання в Білорусі немає
Про готовність «застосувати все, що є в разі нападу» самопроголошений керівник Білорусі Лукашенко заявив в інтерв’ю російським пропагандистам, попереджаючи Естонію, Латвію, Литву, Польщу та Україну. У лютому 2022 року Лукашенко надав територію Білорусі, яка є співучасником агресії РФ проти України, для повномасштабного вторгнення російських військ, зокрема для наступу на Київ та Чернігів, а також для запуску ракет по Україні.
Зараз російські ракети й «шахеди» не летять по Україні безпосередньо з території Білорусі. Водночас, на початку квітня начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявляв, що для прольоту «шахедів» Росія використовує повітряний простір Білорусі, Молдови, невизнаного Придністров’я та Румунії. За його словами, в Білорусі можуть бути певні вишки, ретранслятори, які допомагають росіянам керувати ударними дронами. Разом із цим, наприкінці лютого президент Зеленський натякав на проведення операцій зі знищення ретрансляторів на території Білорусі.
Про яку потенційну загрозу йдеться зараз? Перш за все треба підкреслити, що на сьогодні Білорусь є довгостроковою загрозою як для України, так і для східного флангу НАТО, передусім країн Балтії та Польщі. За роки повномасштабної війни Росії проти України, Білорусь стала військово-логістичною базою Росії, надаючи Москві також допомогу в обході санкцій.
Білоруський ВПК (понад 80% підприємств), за словами першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського, інтегрований до російського Держоборонзамовлення і Державної програми озброєнь до 2034 року. Білоруські підприємства ремонтують бронетанкове і ракетно-артилерійське озброєння, засоби зв’язку, автоматизовані системи управління та авіаційну техніку.
Зараз у Білорусі перебуває близько 2100 російських військовослужбовців. Саме така цифра зазначається в західній аналітиці. На початку цього року в ГУР також заявляли про обмежену присутність російського контингенту в Білорусі — близько 2000-2500. Тож наразі всі експерти сходяться на думці, що немає ознак підготовки ЗС Білорусі та Росії до повторного вторгнення в Україну з півночі, чи атак проти країн Альянсу.
В березні Олександр Сирський зазначав, що у 2026 році Росія планує рекрутувати ще 409 тис. військових. При цьому, за словами президента Зеленського, дефіцит російського бюджету — близько $100 млрд. Чергова війна США та Ізраїлю проти Ірану, яка поширилася на країни Перської затоки й призвела до світової енергетичної кризи через блокування Тегераном Ормузької протоки, додала до бюджету РФ лише 10% на тлі відміни США санкцій проти російської нафти й стрибка цін на енергоносії.
Тож обмеження в РФ доступу до соцмереж, на думку українського президента, — щоб не було бунтів через можливість проведення в Росії загальної мобілізації, яка торкнеться людей у великих містах, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі.
«Для чого робити мобілізацію таку велику? Для того, щоб повторити наступ, великий наступ на Україну. Варіант Б — для того, щоб менше витрат і менше зусиль, і зробити паралельний наступ невеликий туди, де можна обмежуватись меншою кількістю бойових сил. Чому? Тому що та чи інша держава, наприклад Балтії, не готова до сильного протистояння. Просто через те, що вони маленькі, а не через те, що вони не сміливі», — додав президент Зеленський.
Навчання та призов у Білорусі: відволікання уваги та диверсійна діяльність
Минулого тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначав, що попри підвищення одноразових виплат (у низці російських регіонів майже в 1,5 рази) темпи набору контрактників до російської армії продовжують скорочуватися зі зростанням втрат на полі бою. Для їхнього поповнення, а також ротації та збереження своїх позицій на фронті, 400 тис. нових рекрутів — це базовий для Росії мінімум у 2026 році.
Тож ЗС Білорусі, а це до 48 тис. активних військовослужбовців і командирів (плюс ще 145 тис. резервістів і 55 тис. бійців територіальної оборони), навряд чи становить загрозу. А речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що українські прикордонники наразі не фіксують у Білорусі переміщення техніки або підтягнення до кордону військ.
Разом із цим експерти нагадують, як в січні цього року Лукашенко влаштував раптову масштабну перевірку боєготовності ЗС Білорусі з використанням досвіду війни Росії проти України та його застосуванням у військах, а також відпрацюванням протидії безпілотникам та розгортання техніки зі складів зберігання. Вже у квітні Лукашенко заявив, що «треба мобілізуватися, щоб пережити ці складні часи», й за кілька днів підписав указ про призов до білоруської армії та прикордонної служби офіцерів запасу для забезпечення підготовки мобілізаційного резерву.
Тож заяву президента Зеленського про розбудову в Білорусі доріг до території України та налагодження артилерійських позицій можна вважати сигналом про підготовку Білорусі, яка є російським полігоном і військовим тилом, до довгострокового протистояння, яким не треба нехтувати. Тим паче країнам східного флангу НАТО. Дійсно, поки що повномасштабну військову загрозу з боку Білорусі експерти вважають малоймовірною, тому все, що робить Лукашенко — це радше підготовка до збільшення диверсійної діяльності. А міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна публічно розкритикував президента Зеленського за те, що його слова про військову загрозу країнам Балтії не відповідають естонським розвідданим.
Водночас, не варто забувати, що саме напередодні спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2025» в Польщу полетіли російські дрони. Західні аналітики та експерти вже давно попереджають про ризик використання Росією території Білорусі для можливого нападу на країни Балтії, зокрема їхнього відрізання від Польщі по Сувальському коридору. Це, нагадаємо, 65 км смуга землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю. А після навчань «Захід-2025» наступні військові маневри Білорусь проводила саме біля кордону Литви та Польщі.