За чотири роки повномасштабного вторгнення склад повітря, яким дихають українці, зазнав радикальних змін. Науковці Національної академії наук та Українського гідрометеорологічного інституту виявили явище, яке назвали «екологічним парадоксом війни»: попри зупинення великих заводів, загроза для здоров’я лише зросла.
Чому «чистіше» не означає «безпечніше» та які регіони постраждали найбільше — у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Ткачук.
Як перевіряють якість повітря
У столиці на посту моніторингу, що нагадує шкільний кабінет хімії, якість повітря перевіряють чотири рази на добу. Один із головних об’єктів дослідження — формальдегід. Це безбарвний токсичний газ із задушливим запахом, який є невід’ємним супутником промислового забруднення та пожеж.
Для аналізу використовують колбу Ріхтера, через яку упродовж 20 хвилин пропускають повітря. На основі цих даних науковці змогли укласти перший у світі узагальнений аналіз впливу великої війни на атмосферу.
Що таке «екологічний парадокс війни»?
Дослідження супутникових та лабораторних даних шокувало фахівців. Виявилося, що загальні середні рівні забруднення в Україні дещо знизилися через руйнування та зупинення промислових гігантів, проте з’явилася інша, значно агресивніша загроза.
Михайло Савенець, представник Гідрометеорологічного інституту: «Середні рівні зменшились, але зросла кількість екстремальних перевищень під час ракетних ударів. Для здоров’я це не означає, що стало чистіше — кожен такий пік може нести більшу загрозу, ніж стабільні викиди до війни».
Через вибухи, масштабні пожежі та масове використання дизельних генераторів концентрація токсинів в окремих місцях зростає на 400–1000%.
Найбільш кричущим випадком науковці називають авіаудар по заводу «Ізоват» у Житомирі. Оскільки підприємство виробляло мінеральну вату, після влучання рівень забруднення у повітрі підскочив на 10 000%.
Вплив на здоров’я та «пляма» Маріуполя
На карті дослідників чітко видно зони змін. Наприклад, над Маріуполем зафіксовано «чисту пляму» — наслідок руйнування «Азовсталі». Але безпечнішим повітря там не стало: нерегульовані викиди від бойових дій та пожеж значно шкідливіші за регульоване заводське дихання.
Лікарі вже фіксують наслідки для населення:
-
Зниження імунітету: організм стає слабшим до вірусів та температурних перепадів.
-
Хронічна втома: менше життєвих сил та проблеми з концентрацією.
-
Ріст захворювань: прогнозується збільшення кількості випадків астми, серцево-судинних хвороб та онкології.
Кліматичний виклик та «зелена відбудова»
Збитки довкіллю Мінекономіки вже оцінює у фантастичну суму — 6,4 трильйона гривень. Це не просто цифри, а безпосередня причина кліматичних змін в Україні.
Анна Корягіна, екологиня ГО «Екодія»: «Посухи, повені, аномальні снігопади та пилові бурі стануть частішими. Нам потрібно готуватися до того, що літо ставатиме спекотнішим, а погодні аномалії — буденністю».
Єдиним виходом науковці бачать стратегію «зеленої відбудови». Замість відновлення старих радянських заводів-гігантів Україна має будувати децентралізовану енергосистему, енергоефективні будинки та використовувати альтернативні джерела енергії. Тільки такий підхід дозволить відновити екосистему країни після десятиліть промислового тиску та руйнівної війни.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 13:00 новини 10 березня. Відключення СВІТЛА! РАКЕТИ від Німеччини! Прощання з ГЕРОЄМ у Житомирі