24 лютого 2022 року скеля посеред Чорного моря відповіла флагману російського флоту коротким, але вичерпним маршрутом. Відтоді фраза про «русскій воєнний корабль» стала мемом, гаслом та символом незламності.
Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна вирушила до Зміїного напередодні 4-ї річниці великої війни, щоб побачити, чим живе острів-символ сьогодні.
Легенди острова Зміїний
Зміїний завжди був оповитий міфами: від античних переказів про душу Ахілла, яку боги перенесли сюди, до моряцьких легенд про острів, що зникає в тумані.
Проте найголовніша легенда нашого часу народилася в перший день вторгнення.
Зміїний у перші дні повномасштабної війни
24 лютого 2022 року новини були страшними: повідомлялося, що всі захисники Зміїного загинули після атаки крейсера «Москва».
Наталя Нагорна, кореспондентка ТСН: «Я раніше про це не розповідала: мені написала родичка одного з прикордонників, що наші хлопці живі. Згодом ця інформація підтвердилася — вони потрапили в полон».
Шлях додому для захисників був надважким. Росіяни роками намагалися з’ясувати в полоні, хто саме вимовив ту саму фразу. Лише у серпні 2025 року, через три з половиною роки після початку війни, додому повернули останнього захисника острова.
Шлях до звільнення: як топили «Москву»
Острів знову став українським 30 червня 2022 року, коли окупанти втекли, назвавши це «жестом доброї волі». Але цьому передувала надскладна операція. Ключовим моментом стало знищення крейсера «Москва» українськими ракетами «Нептун».
Бійці спецпідрозділу Тимура ГУР: «Звідси почалася вся повномасштабна боротьба. Коли пішов на дно крейсер — центр ППО ворога — море розблокувалося для цивільних суден, а ми отримали шанс повернути острів».
Перша відчайдушна спроба висадки була ще в травні 2022-го. Тоді Україна втратила багатьох спецпризначенців, чиї імена досі не всі можна називати. Деякі з них отримали звання Героя України посмертно.
Кладовище російської техніки та сучасні будні
Сьогодні Зміїний виглядає як більшість населених пунктів, куди приходила Росія — це суцільні руїни. Проте тут це «радує», бо острів став кладовищем саме російської техніки. Гурівці показують місця, куди били «Байрактари», де працювала українська САУ «Богдана» і де догорали ворожі зенітні комплекси.
Служба тут і зараз залишається небезпечною та аскетичною:
-
Постійна загроза: по острову періодично б’ють ракети та «Шахеди».
-
Побут: на острові немає проточної води, а світло — лише від генераторів (після того, як окупанти знищили вітряк).
-
Захист: тут постійно перебувають спецпризначенці ГУР, які тримають цей морський форпост.
Попри все, бійці говорять про острів з любов’ю. Над скелею знову майорить синьо-жовтий стяг, а в напрямку, куди відправили «русскій воєнний корабль», тепер лише порожній горизонт і морська глибина, що прихистила флагман окупантів.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 15:00 новини 24 лютого. БОЇ за острів ЗМІЇНИЙ та історія НЕЗЛАМНОСТІ МОЩУНА!