Президент США Дональд Трамп має намір використати зустріч із прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі в четвер, щоб попросити про військову допомогу у війні проти Ірану. Це ставить очільницю японського уряду в незручне становище, оскільки Токіо досі зважує, яку саме підтримку може надати в межах своїх законів.
Про це пише Reuters.
Давно запланований візит Такаїчі до Білого дому мав на меті зміцнення багаторічного безпекового та економічного партнерства. Проте війна на Близькому Сході кардинально змінила порядок денний.
Трамп вже розкритикував союзників США за мляву підтримку американо-ізраїльської військової кампанії. Зважаючи на те, що такі країни як Німеччина, Італія та Іспанія виключили свою участь у місіях у Перській затоці, Вашингтон посилює тиск на Токіо.
Президент США наполягає на збільшенні кількості японських кораблів для розмінування та супроводу танкерів через Ормузьку протоку, яку Іран фактично заблокував. Для Санае Такаїчі це складний виклик. Попри її прагнення відійти від нав’язаної після Другої світової війни пацифістської конституції, війна з Іраном вкрай непопулярна серед японців.
У понеділок Такаїчі заявила японському парламенту, що Токіо ще не отримував офіційного запиту від США, але вже перевіряє межі можливих дій згідно з конституцією. Колишній співробітник Білого дому Кріс Джонстон зазначає, що замість того, аби вплинути на позицію Трампа щодо Китаю, Такаїчі стане «першим союзником у кімнаті, який реагуватиме на прохання щодо Близького Сходу».
Окрім флоту, Японія очікує, що Трамп попросить Токіо налагодити власне або спільне зі США виробництво ракет. Мета — поповнення американських арсеналів, які суттєво виснажилися через війну з Іраном та війну Росії в Україні.
Водночас Токіо, на відміну від Вашингтона, зберігає дипломатичні відносини з Тегераном. Це створює потенційний канал для врегулювання конфлікту, хоча попередні спроби Японії виступити посередником у 2019 році не принесли результатів.
Тайвань і система «Золотий купол»
Спочатку Токіо планувало зосередити переговори на загрозі від Китаю, особливо для Тайваню. Однак напередодні візиту американська розвідка заявила, що торішні заяви Такаїчі на підтримку Тайваню стали «значним зрушенням» у політиці Японії, що спричинило напруженість у Токіо. Сама прем’єрка наполягає, що її позиція відповідає давній політиці країни.
Також очікується, що Такаїчі повідомить Трампу про намір Японії приєднатися до ініціативи протиракетної оборони «Золотий купол», спрямованої на виявлення та протидію загрозам з орбіти.
Щоб збалансувати військові вимоги США, Японія готує масштабні економічні кроки. Представник Білого дому наголосив, що лідери обговорюватимуть виконання торговельної угоди 2025 року, безпеку ланцюжків постачань та енергетику.
За інформацією джерел, Такаїчі оголосить про нову хвилю інвестицій у схвалені Трампом проєкти в США. Японія може виділити близько 60 мільярдів доларів у критично важливі корисні копалини та енергетику. Це стане другим траншем у межах загального зобов’язання уряду виділити 550 мільярдів доларів, аби уникнути мит, запроваджених президентом США минулого року.
Війна в Ірані — останні новини
Нагадаємо, найближчі європейські союзники президента США Дональда Трампа відмовляються приєднуватися до військової операції проти Ірану. Європейські лідери висловлюють занепокоєння через ризик втягування у конфлікт, цілі якого залишаються для них незрозумілими.
Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі відсутній чіткий план завершення операції, а Вашингтон не проводив належних консультацій із європейськими партнерами. Він також наголосив, що Німеччина не братиме участі у військовому забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.
Подібної позиції дотримуються і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та президент Франції Еммануель Макрон, які також не підтримують участь у цій операції.
Також, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість значного посилення військової присутності на Близькому Сході, включно з потенційним розгортанням тисяч військових для наземних операцій проти Ірану.
За інформацією джерел, ключовою ціллю є контроль над Ормузькою протокою, через яку проходить значна частина світових нафтових поставок. Також обговорюється можливість операції на острові Харк — важливому вузлі експорту іранської нафти.
Серед інших варіантів — застосування сил спеціальних операцій для контролю над запасами високозбагаченого урану. Водночас остаточного рішення про початок наземної операції у Вашингтоні наразі не ухвалено.
У Білому домі заявляють, що розглядають усі можливі сценарії, попри політичні ризики та низьку підтримку нової війни всередині США. Наразі американський контингент у регіоні становить близько 50 тисяч військових і може бути збільшений.