Україну сколихнув теракт у Києві, який забрав життя щонайменше шести людей. Примітно, що стілка не зупинили правоохоронці. На тлі інциденту всередині українського суспільства спалахнули суперечки щодо доцільності легалізації зброї для цивільних громадян.
ТСН.ua зібрав думки українців — цивільних, військових та політиків — щодо права на зброю.
«ЗА»
Потрібен закон та право на самозахист
Офіцер ЗСУ Мирослав Гай зазначив, що в Україні є дуже багато легальної та нелегальної зброї. Так, українському народу потрібен адекватний закон та право на самозахист, зокрема — зі зброєю проти нападника.
«А мало б бути не тільки право на самозахист в умовах війни, а й обов’язок», — вважає він.
Крім того, має бути передбачена:
-
кримінальна відповідальність
«Не тільки терористу, а й тому охоронцю, поліцейському, військовому чи цивільному, які були на місці теракту, нападу, мали при собі зброю і не зробили нічого, аби запобігти чи зупинити напад на себе чи на цивільних», — наголошує боєць.
-
максимум «домашній арешт» на час розслідування за оборону в межах оселі
«І матеріальну компенсацію, якщо обґрунтованість самозахисту було підтверджено», — завершив він.
Вбив би нападника, щоб врятувати людей — «Осман»
Як наголосив військовий 24-го ОШБ «Айдар» Станіслав Бунятов з позивним «Осман», нападника слід було ліквідувати з нагородної зброї. У такому випадку стільки людей не загинуло б.
«Скільки часу знадобилося поліції для реакції, якщо рахувати в кількості загиблих? Та ще і потікали давши загинути цивільному, лохи є**ні», — різко висловився він.
На його думку, в Україні варто поліпшити дозвільну систему. Річ у тім, що зараз для отримання дозволу на придбання зброї не проводять навіть психологічні тести, а про поліграф годі й казати.
Що слід усвідомити після теракту
Захисник Олексій Павлюк зробив кілька висновків після теракту у Києві:
-
Камери самі по собі не забезпечують захисту.
-
Поліція теж не завжди здатна оперативно реагувати в критичних ситуаціях і інколи першою залишає місце подій.
-
Наявність зареєстрованої чи незареєстрованої зброї не є визначальною — вирішальним фактором є людина, яка її застосовує, адже будь-який предмет може стати знаряддям нападу. Практика інших країн показує, що навіть побутові речі, як от ножі чи сокири, можуть бути смертельно небезпечними.
-
Обмежені можливості самозахисту для цивільних на вулиці підвищують ризики жертв.
-
Якби терорист був при повному розумі, він не дав би себе затиснути в якомусь приміщенні.
«То ви ще не стикнулися з якимось навченим штурмовиком в СЗЧ, у якого поїхав дах. То буде набагато веселіше…», — констатував Павлюк.
«Поліція боїться законослухняних громадян»
Військовий Олексій Бик стверджує: те, що ніхто з перехожих не ліквідував нападника, не випадковість.
«Просто в нашій державі вільно володіти зброєю можуть лише поліція і злочинці. Злочинців це просто влаштовує, а поліція на цьому категорично наполягає. Поліція законослухняних громадян боїться більше, ніж злочинців. Вгадайте, чому», — акцентував він.
Отримати довзіл на зброю може бути ще складніше
Українці справедливо вимагають введення до законодавчої бази права на самозахист та запровадження механізму отримання дозволу на короткоствол, зазначила Світлана Парамедик.
«І це правильно, бо в майбутньому такі ситуації будуть повторюваться… Чи піде влада на поступки? Практично впевнена, що ні. Тому що це пряма загроза для них самих», — акцентувала жінка.
Парамедикиня висловила побоювання протилежної реакції — ускладненя отримання дозволу на гладкоствол. Щобільше, можуть і анулювати вже отримані дозвіли.
Вона переконана, що легалізація зброї потрібналише з тієї причини, що поліція в критичній ситуації іноді не може захистити людей. І це за наявності у правоохоронців зброї.
«Куди дзвонити, коли тікає поліція?» — Стерненко
Радник міністра оборони Украъни Сергій Стерненко наголосив: під час вчорашнього нападу злочинця у Києві поліціянти просто залишили дитину напризволяще та втекли.
«Втім міністерство внутрішніх справ не підіймає питання про зміни в поліції. Навіть жодних кадрових рішень немає. Є тільки неадекватна реакція — ще більше небажання дати людям можливості себе захищати. Щоб зброя була тільки у злочинців», — обурений він.
Завершив емоційну публікацію Стерненко риторичним запитанням: куди дзвонити, коли тікає поліція?
Людям потрібно дозволити себе захисттити від «неадекватів»
Член правління Асоціації приватних детективів України Руслан Олегович написав, що у правоохоронців була зброя, і вони могли перейти в укриття і почати вести вогонь на ураження. Це — їхня робота.
«Я повністю ЗА, щоб вогнепальний короткоствол могли отримувати законослухняні цивільні, з правом носіння і так, треба вдосконалювати законодавство і взагалі нарешті прийняти адекватний закон про зброю. Нагадаю, що мова іде саме про законослухняних і адекватних громадян, неадеквати, яким пофіг на закон, зброю і так вже мають, тож треба дати можливість першим почати себе захищати і впевненість, що за такі дії не буде переслідування», — наполягає він.
Громадяни мають мати право на захист
У країні, де триває війна, кожен громадянин має право на захист життя, здоров’я і своїх свобод.
«Не тільки за допомогою ЗСУ, і Сил Оборони України, а і сам/сама має мати змогу в разі загрози себе захистити. В цій країні має бути нормальний закон про зброю, і має бути для всіх, крім тих хто свідомо і навмисно ухиляється від служби в Силах Оборони України. Для тої касти придумали інший захист, коментарі в соціальних мережах», — висловився військовий Олександр Морозов.
Світ стає дедалі небезпечнішим, і люди мають вміти знешкодити загрозу
Ексзаступниця голови Міноборони Катерина Чорногоренко закликає усвідомити, що світ змінюється, і все менше місць, які будуть безпечними.
«Нам треба вчити наших людей знешкоджувати таких стрілків швидко, маючи навички і короткоствол при собі. Цивільне населення треба вчити базовим протоколам дій, формувати культуру реагування, а не паніки, ключових людей вчити швидко нейтралізувати загрози», — висловила свою думку політикиня.
Не менш важливо, щоб працівники антитерористичних органів були у кожному великому ТРЦ, інших обʼєктах були вдягнені так, щоб не було зрозуміло, хто саме готовий знищити стрілка.
«Як, наприклад, в ключових аеропортах світу. Все це попереду, але протоколи і організаційні заходи треба робити і швидко», — резюмувала чорногоренко.
На питання безпеки варто дивитися без ілюзій
Політичний експерт Андрій Городницький вважає, що Україні потрібно:
-
чіткий закон
-
реальний відбір
-
навчання
-
регулярні перевірки
-
об’єднані бази
-
швидке вилучення зброї
-
окремі правила для носіння
-
безкорупційність системи
«Більшість смертей від зброї — це не теракти. Основні ризики — побут і самогубства зброя підвищує летальність конфліктів», — заврешив експерт.
«ПРОТИ»
Свою позицію щодо легалізації зброї висловив військовий Дмитро Калинчук. Він вважає, що в українських реаліях застосуваня зброї по цивільних — це велика кількість складнощів.
«Купа розслідувань і маса геморою, яким мучити будуть ще багато місяців після. Аж до суду. І вже повірте, військові це дуже гарно знають. Я маю досвід, коли тиловим містом я пересувався з автоматом на плечі. Так от перше що я зробив, це витяг магазин і заховав аби подалі взяти. З багатьох причин. В разі конфлікту мені менш геморойно врізати нападникові кулаком або прикладом — але боронь Боже бодай раз вистрелити. Замучають», — пояснив він.
Тож він вважає, що слід розуміти наслідки володіння короткостволом.
«Ви готові потім місяцями ходити на допити і на суди?», — запитує Калинчук.
Отже, додає він, треба спершу врегулювати застосування зброї тими, хто вже має її на руках. Військовослужбовцями та ветеранами.
Україна не готова до закону, як у США
Журналіст Сергій Костеж припускає, що українське суспільство не готове до повноважень поліції, яке будуть надані після легалізації зброї. До прикладу, як це працює у США.
«Як має працювати поліція, враховуючи, що в кожного може бути ствол? Відповідно. І захоче собі відповідних повноважень, не дивуйтеся. Можете подивитися на США, які для багатьох приклад, і де вільний обіг короткоствола дозволений. Повноваження поліції там такі, що мало не здастся — поліція розглядає КОЖНОГО громадянина як такого, в кого потенційно є пістолет. Потягнувся до пояса — самі знаєте що. Не відкриваєш затоноване скло автомобіля — самі знаєте що. Поліз в сумку без попередження поліцейського — самі знаєте що. Не виконуєш вимоги копа — самі знаєте що», — пише він.
І у більшості випадків виявляється, що пістолета людина не мала, а відтак загинула даремно. Але є закон.
Ілюзія безпеки
Користувач Василь Сторчак висунув низку думок:
-
Сама можливість мати особисту зброю в повоєнній країні — це бажання триматися за ілюзію безпеки.
«Ви не покладете пістолет у рюкзак дитині та в жіночу сумочку вашій дружині чи мамі, коли та йде до АТБ за хлібом. Ваша ефективність у самозахисті буде значно нижчою, ніж у людини, яка має бойовий досвід, навіть у стані афекту.
Тож мати особисту зброю — це не перестати бути мішенню для стрільця, але це триматися (виправдано) хоч за щось, коли держава не здатна забезпечити безпеку. Приклад США як зразка для наслідування не дуже переконливий, наголошує він, адже найчастіше новини про масшутинг — звідти.
-
Ветерани повертаються поступово, але суспільство не встигає швидко адаптуватися до їхньої появи в цивільному житті.
«Ті, хто повертається зараз, потрапляють у непіслявоєнну обстановку, де всі втомилися від війни і хочуть жити, а отже, втомились і від ветеранів із їхніми проблемами. Це викликатиме природну реакцію гніву у питанні: „Навіщо я воював?“. Навряд чи ви захочете відповідати ветеранам на це питання своїм законним правом на особисту вогнепальну зброю», — констатував Сторчак.
-
Ідея особистої зброї часто виникає як реакція на відчуття небезпеки та недовіру до здатності держави гарантувати захист. У кризових ситуаціях люди починають шукати індивідуальні способи безпеки, навіть усвідомлюючи ризики. Це формує складну дискусію між свободою, безпекою та відповідальністю.
«Навіть найкраща держава не здатна впоратися з таким масштабом загроз», — додається у публікації.
-
Суспільне обговорення резонансних подій часто спрощується до стереотипів і швидких висновків. Через це втрачається глибина аналізу причин і наслідків, а важливі питання залишаються поза увагою. Особливо це стосується теми ветеранів і їхньої інтеграції в суспільство.
«Україна народжує героїв, але, щоправда, справжні — завжди посмертно, а поки живий, завжди залишається ризик стати терористом, від якого потрібне нам усім право на особисту зброю», — каже активіст.
-
Економічна вразливість після війни може стати додатковим фактором соціальної нестабільності. Відсутність достатньої підтримки для ветеранів підсилює ризики маргіналізації та відчуття покинутості. Це створює довгострокові виклики для державної політики.
«Не буде грошей — це пряма дорога на Дикий Захід», — завершив він.
Теракт у Києві — що відомо
У Києві під час теракту в Голосіївському районі озброєний чоловік відкрив стрілянину, взяв заручників і забарикадувався у супермаркеті. Внаслідок нападу загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десять — отримали поранення. У Мережі з’явилося відео, на якому видно, як двоє поліцейських після перших пострілів залишили місце події, фактично покинувши цивільних, зокрема дитину, яка опинилася в епіцентрі небезпеки й рятувалася самостійно. Нападника ліквідували спецпризначенці КОРД під час штурму.
Київський стрілець раніше публічно поширював антисемітські та антиукраїнські погляди у соцмережах. Він закликав до насильства проти євреїв і схвально згадував методи Адольфа Гітлера. За даними розслідувачів, чоловік вів активну сторінку у Facebook у 2016–2019 роках, де відкрито пропагував радикальні ідеї та заперечував легітимність України.
Очільник МВС Ігор Клименко доручив голові Нацполіції Івану Вигівському провести службову перевірку дій правоохоронців під час теракту у Києві. «Служити та захищати» — не просто гасло. Воно має бути підкріплене відповідними професійними діями. Особливо — в критичні моменти, коли від цього залежать життя людей», — наголосив він. Результати перевірки та ухвалені рішення обіцяють оприлюднити якнайшвидше.