26 лютого 2022 року, 3:20 ночі. Для Анастасії Пантелюк з Хмельниччини ця хвилина назавжди поєднала світло народження та темряву втрати. Поки вона дарувала життя їхній донечці, її чоловік Сергій, важкопоранений у боях за Чернігівщину, відходив у вічність.
Сьогодні їхня донька знає тата лише за фотографіями, а Анастасія ділить свій біль із жінкою, чия доля стала дзеркальним відображенням її власної.
Кореспондентка ТСН Анна Махно розповість історію двох Сергіїв та двох офіцерських родин.
Зустріч на параді та обіцянка, що не справдилася
Історія Анастасії та Сергія Пантелюків почалася символічно — 24 серпня 2018 року в Києві, під час параду до Дня Незалежності. Він — молодий офіцер, який з дитинства марив армією, вона — його найбільше кохання. За кілька років Сергій уже не крокував парадним строєм, а вів танк у справжній бій.
Перед повномасштабним вторгненням Сергій встиг заїхати до дружини в лікарню — Анастасія лежала на збереженні. Вони мріяли, як будуть разом у палаті, коли народиться Мілана. Але 24 лютого Сергія терміново викликали на Чернігівщину. 25 лютого він востаннє набрав маму, сказав: «Ми їх відбиваємо». А вже за кілька годин Анастасії зателефонувала незнайома дівчина — Христина.
Два Сергія: офіцерське братерство
Христина Телушкова була нареченою побратима Сергія — 24-річного старшого лейтенанта Сергія Телушкова. Обидва Сергія, обидва офіцери, обидва відчайдушно боронили підступи до Чернігова.
У той фатальний день їхній підрозділ знищив колону ворожого десанту, але під час відходу вони потрапили в засідку ДРГ. У танк влучили двічі з РПГ. Сергій Телушков загинув миттєво. Сергій Пантелюк, попри щільний вогонь, кинувся рятувати друга. Саме тоді він отримав поранення, які стали смертельними.
Анастасія Пантелюк, дружина загиблого Сергія Пантелюка: «Я народила Мілану о 3:20 ночі. І так само загинув мій чоловік — о 3:20. В один і той самий час».
Діти — продовження героїв
До того дзвінка Христина та Анастасія не знали одна одної. Тепер вони — найближчі подруги. Христина теж була вагітна, коли Сергій загинув. Їхнє весілля мало відбутися за місяць. Маленький Сергійко народився за пів року після смерті батька. Назвали на честь тата — Сергій Сергійович.
Сьогодні Мілані 4 роки, а Сергійку — 3 з половиною. Вони граються разом, поки мами діляться спогадами.
-
Мілана: знає, що тато був на війні, а зараз — «з Бозею».
-
Сергійко: активний малюк, у якому Христина бачить кожну рису свого коханого.
Христина Телушкова, дружина загиблого Сергія Телушкова: «Я розуміла її, вона розуміла мене. Ми плакали, підтримували одна одну. Я й зараз за ним скучаю. Все думаю, що він десь приїде…»
Пам’ять, що живе в поколіннях
Рідні офіцерів встановили пам’ятний знак на місці їхньої загибелі на Чернігівщині. Мама Сергія Пантелюка на Вінниччині проводить уроки пам’яті для школярів, показуючи фото сина, який до останнього подиху залишався вірним присязі та другу.
Дві жінки, яких поєднала війна, тепер мають одну спільну мету: виховати дітей так, щоб вони знали — їхні батьки були героями. Не лише тому, що воювали, а тому, що були люблячими, веселими та завжди готовими підставити плече.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 18:00 новини 27 лютого. Пенсії зростуть! Голова СБУ Житомирщини в СІЗО!