Міжнародна команда археологів відтворила раціон і спосіб життя доісторичних спільнот у північно-центральній частині Польщі, простеживши зміни протягом приблизно трьох тисяч років — від неоліту до бронзової доби.
Про це йдеться в матеріалі SkiTechDaily.
Дослідження базується на аналізі решток 60 людей, які жили в період між 4100 і 1230 роками до нашої ери. Цей часовий відрізок охоплює ключові етапи розвитку Центральної Європи, зокрема міграцію степових народів і поширення проса як важливої культури.
Через обмежену кількість археологічних знахідок — недовговічність житла та брак органічних матеріалів — науковці використали сучасні методи. Серед них — радіовуглецеве датування, аналіз давньої ДНК і дослідження стабільних ізотопів вуглецю та азоту.
Це дозволило не лише визначити часові рамки, а й реконструювати раціон, способи господарювання та навіть соціальні відмінності.
Зокрема, аналіз показав, що представники культури шнурової кераміки, які з’явилися в регіоні близько 2800 року до н.е., не завжди обирали найродючіші землі. Вони часто випасали худобу в лісах або поблизу річкових долин. Згодом їхній раціон став більш схожим на харчування місцевих землеробів, що може свідчити про адаптацію до нових умов.
Окрему увагу вчені приділили ролі проса. Хоча в Євразії ця культура швидко стала основною, у дослідженому регіоні її використання суттєво відрізнялося між різними групами. Приблизно з 1200 року до н.е. одні спільноти активно споживали просо, тоді як інші майже його ігнорували.
Ці відмінності супроводжувалися й різними поховальними практиками, що свідчить про зв’язок між харчуванням і культурною ідентичністю.
Крім того, дослідження виявило ранні ознаки соціальної нерівності. Різний рівень споживання тваринного білка, зафіксований у кістках, вказує на те, що частина людей мала кращий доступ до ресурсів.
У підсумку науковці дійшли висновку, що давні спільноти не просто копіювали чужі практики, а формували власні стратегії виживання та розвитку, пристосовуючись до змін довкілля і соціальних умов.
Нагадаємо, раніше у печері Машицька поблизу Кракова дослідники виявили докази того, що люди палеоліту споживали людський мозок і кістковий мозок. Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам близько 18 тисяч років. Науковці застосували 3D-мікроскопію, щоб дослідити порізи та переломи на кістках і встановити їх походження.