Сім’я американки Генрієтти Лакс, чиї клітини без її відома вилучили 1951 року та використали для проривних медичних досліджень, досягла позасудового врегулювання з фармацевтичною компанією Novartis. Деталі угоди залишаються конфіденційними.
Про це йдеться в матеріалі BBC.
Клітини, що змінили медицину
31-річна Генрієтта Лакс із Балтимора звернулася до лікарні Johns Hopkins Hospital через сильний біль і кровотечі. У неї діагностували агресивний рак шийки матки. Без її згоди лікарі передали зразки пухлини до лабораторії для досліджень.
На відміну від інших клітин, які швидко гинули, клітини Лакс виявилися здатними нескінченно ділитися. Так з’явилася клітинна лінія HeLa — названа за першими літерами її імені та прізвища. Вона стала першою “безсмертною” людською клітинною лінією і відкрила нову еру в біомедичних дослідженнях.
За даними World Health Organization, клітини HeLa відіграли ключову роль у створенні вакцини проти поліомієліту та в дослідженнях ВІЛ, раку, безпліддя й багатьох інших захворювань.
Генрієтта Лакс померла через кілька місяців після встановлення діагнозу — їй було лише 31 рік.
Боротьба родини за справедливість
Попри мільярдні прибутки біотехнологічних і фармацевтичних компаній від використання клітин HeLa, родина Лакс десятиліттями не отримувала жодної компенсації.
Кілька років тому спадкоємці вже досягли врегулювання з компанією Thermo Fisher Scientific. Умови тієї угоди також не розголошувалися.
Через понад 70 років після смерті Лакс родина подала позов проти Novartis у штаті Мериленд, звинувативши компанію в отриманні прибутку з клітин, вилучених без згоди пацієнтки.
У спільній заяві сторони повідомили, що “задоволені можливістю врегулювати справу поза судом”, підкресливши, що умови угоди є конфіденційними.
Адвокат родини Бен Крамп зазначив, що для спадкоємців це “певна міра справедливості” після десятиліть ігнорування їхніх прав.
Історія Генрієтти Лакс залишається однією з найвідоміших у світовій біоетиці — як приклад наукового прориву, що став можливим ціною порушення базових прав пацієнта.