Фахівці Земної обсерваторії NASA з’ясували справжнє походження гори Аркану в Сахарі — унікального масиву, який довгий час вважали наслідком падіння астероїда.
Про це повідомило видання Indian Defence Review.
Йдеться про масштабну геологічну структуру в пустелі Лівії, що складається з концентричних скелястих кілець і простягається приблизно на 24 кілометри. Раніше дослідники припускали, що ці кільця утворилися після потужного удару космічного тіла. Втім, нові дані показали інше: масив сформувався внаслідок повторюваних вторгнень магми з надр Землі.
За інформацією NASA, саме ці процеси створили систему перекривних кілець із базальту та граніту. Їхні центри частково зміщені, але загалом вирівняні в одному напрямку. Таке розташування вказує на складну послідовність магматичних подій, які відбувалися протягом сотень мільйонів років і поступово формували сучасний вигляд масиву.
Окремою особливістю Аркану є північна частина, де розташована так звана «капелюхоподібна» структура. Вона складається з шарів осадових порід — пісковику, вапняку та кварцу — і різко контрастує з магматичними кільцями. За словами дослідників, така комбінація порід демонструє взаємодію різних геологічних процесів, які впливали на формування регіону.
Крім геології, масив має і культурно-історичне значення. На його території виявлено петрогліфи із зображеннями тварин, зокрема великої рогатої худоби та жирафів, а також людських фігур. Ці знахідки, за даними дослідників, свідчать про те, що район використовувався людьми протягом тисячоліть.
Зокрема, кочові племена, серед яких бедуїни, приводили сюди стада худоби. Масив забезпечував природний захист від спеки, а кільцеподібні скелясті стіни слугували бар’єрами, які допомагали утримувати тварин у межах території. За свідченнями дослідників, пастухи могли залишатися тут тривалий час, використовуючи природні умови місцевості.
Попри загалом посушливий клімат Сахари, гора Аркану отримує дещо більше опадів, ніж навколишні території. Це пов’язано з орографічним ефектом, коли вологе повітря піднімається над височиною, охолоджується і дає невелику кількість опадів — близько 5–10 міліметрів на рік. Для порівняння, в інших частинах пустелі цей показник становить лише 1–5 міліметрів.
Цього достатньо для появи обмеженої рослинності — трав, кущів і невеликих дерев. Крім того, періодичні дощі живлять тимчасові водотоки, які прорізають скелясті ділянки масиву.
Нагадаємо, неподалік від Канади на дні Тихого океану вчені дослідили стародавній підводний вулкан і з’ясували, що він досі діє та вкритий тисячами гігантських яєць.