На самому старті космічної історії гравітація в звичному вигляді могла взагалі не існувати.
Про це йдеться у дослідженні University of Waterloo, повідомляє Science daily.
Вчені намагаються розв’язати одну з головних проблем сучасної фізики — об’єднання квантової механіки, що описує мікросвіт, і загальної теорії відносності Ейнштейна, яка пояснює гравітацію на великих масштабах. Саме в умовах Великого вибуху ці дві теорії вступають у суперечність і перестають працювати разом.
Ключова проблема полягає у так званій сингулярності — точці, де щільність матерії та викривлення простору-часу стають нескінченними, а відомі закони фізики втрачають сенс. Традиційні моделі намагалися обійти це через додаткові поправки до рівнянь Ейнштейна, однак повного вирішення це не дало.
Нова гіпотеза базується на концепції квадратичної гравітації. Вона передбачає, що за екстремально високих енергій простір-час поводиться інакше, ніж ми звикли, а гравітаційна взаємодія в класичному розумінні зникає. Завдяки цьому вдається уникнути нескінченностей і описати початковий стан Всесвіту без логічних суперечностей.
Автори роботи стверджують, що такий підхід дозволяє пояснити стрімке розширення Всесвіту без введення додаткових гіпотез — воно виникає природно з рівнянь.
Водночас теорія має і слабкі місця. Вона передбачає існування так званих «привидів» — гіпотетичних частинок із незвичними властивостями, зокрема з від’ємною енергією, що наразі не мають експериментального підтвердження.
Попри це, дослідники вважають, що їхню модель можна перевірити вже найближчим часом. Одним із можливих доказів можуть стати первинні гравітаційні хвилі, які здатні зафіксувати сучасні детектори.
Нагадаємо, поки NASA готує місію Artemis II до польоту на Місяць, фахівці попереджають, що навіть 10 днів у космосі можуть відчутно вплинути на організм людини.