Іран продовжує масовано застосовувати безпілотники типу «Шахед» для ударів через Перську затоку. Цілями стають готелі, дипломатичні установи та військові бази союзників. Для відбиття цих нерозбірливих атак країни регіону змушені використовувати перехоплювачі вартістю в мільйони доларів.
Про це пише The Telegraph.
Як зазначають західні медіа, США та їхні партнери усвідомлюють, що така стратегія захисту швидко виснажує оборонні бюджети. Україна, маючи успішний досвід боротьби з аналогічними загрозами, пропонує раціональне та недороге рішення.
В чому суть української альтернативи
Президент України Володимир Зеленський ініціював пропозицію обміну технологіями та зброєю зі Сполученими Штатами і державами Близького Сходу. Йдеться про надання українських дронів-перехоплювачів Sting, вартість яких становить близько 1000 доларів, в обмін на постачання дефіцитних американських зенітних ракет.
«У них є ракети для Patriot, але сотні чи тисячі Shahed не можна перехопити ракетами Patriot — це занадто дорого. Тому їм потрібні перехоплювальні дрони, які ми маємо. Водночас у нас не вистачає ракет PAC-2 і PAC-3», — підкреслив глава держави.
За даними Financial Times, ця ініціатива вже отримала розвиток: Пентагон та один з урядів країн Перської затоки розпочали переговори щодо закупівлі українських перехоплювачів.
Тактика Ірану повністю копіює дії Росії в Україні. Використання дешевих безпілотників має на меті змусити противника витрачати дорогі засоби ППО. Видання The Telegraph констатує, що використання сучасних американських систем захисту в Катарі, Кувейті та Бахрейні призвело до значного навантаження на запаси боєприпасів.
Старший науковий співробітник американського аналітичного центру Stimson Centre Келлі Гріко наводить показовий приклад: лише 28 лютого Іран випустив 541 Шахед по Об’єднаних Арабських Еміратах.
«На кожен долар, витрачений Іраном на безпілотники, ОАЕ витратили приблизно 20-28 доларів на їхнє збиття… Це та сама математика, яку Росія застосовує проти України вже три роки», — констатує експертка.
Чому українські перехоплювачі найефективніші
Українські дрони-перехоплювачі, що нагадують невеликі ручні ракети або планери, вже довели свою результативність. За інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, у лютому поточного року понад 70% безпілотників, якими Росія атакувала Київ, були збиті саме такими засобами. Вітчизняні потужності дозволяють виготовляти майже 1000 одиниць на день, постійно адаптуючи конструкцію до нових викликів.
Експерти вважають, що обмін українського досвіду на ракети Patriot може змінити баланс дипломатичної сили. Глобальний попит та існуючі виробничі проблеми США спричинили критичний дефіцит перехоплювачів для української ППО.
Старший викладач з питань оборони в Кінгс-Коледжі Лондона Девід Джордан зазначає, що країни Перської затоки об’єктивно стурбовані величезними запасами дронів в Ірані, тоді як США воліють зберігати свій арсенал ППО для власного захисту.
«Це може бути дуже вигідною політичною угодою для українців. Це нагадує президенту Трампу про важливість налагодження відносин із президентом Зеленським. Він може розглядати це як дуже привабливу угоду», — резюмував аналітик.
Війна на Близькому Сході — останні новини
Нагадаємо, Зеленський також раніше висловлював занепокоєння, що війна навколо Ірану може вплинути на постачання зброї Україні від західних союзників, зокрема систем протиповітряної оборони. Україна вже відчувала нестачу американських систем Patriot, які є ключовими для перехоплення російських балістичних ракет.
До слова, через бойові дії на Близькому Сході у Дубаї виникла загроза продовольчої кризи. За словами генерального директора логістичної компанії Kühne+Nagel Штефана Пауля, запасів свіжих продуктів у місті може вистачити приблизно на десять днів, адже значна частина товарів туди імпортується.
Він пояснив, що бойові дії в Ірані вже впливають на глобальні логістичні ланцюги. Регіон Перської затоки відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі, тому будь-які перебої у роботі портів і аеропортів швидко позначаються на постачаннях у різні країни. За оцінками компанії, близько 18% світових потужностей авіавантажних перевезень наразі вибули з роботи.